Шаривский парк Краснокутска


Створення парку тісно пов'язане з історією селища, заснованого в 1700 р. осавулом Охтирського полку М. О. Шарієм, від імені якого походить назва. Парк розбито на схилах великої балки, що прилягає до русла ріки Мерчик, на основі природного лісу та фруктових садів. Своєрідний мікроклімат створюють у Шарівському парку рельєф ґрунту, достатня кількість вологи та віковічна діброва. Ним володіли поміщики Ольховські, Гебенштрейни, Кеніги. Ансамбль садиби остаточно сформувався при її останніх володарях — Л. Е. та Ю. Л. Кьонігах (з 1881 р. по 1917 р.) За цей час площа садиби зросла до 70 га.

Екзотичними рослинами парк почав збагачуватися при Гебенштрейнах: Християн Гебенштрейн, ботанік-любитель, займався вирощуванням та акліматизацією рідкісних для Харківщини рослин. Новий власник, Леопольд Кеніг, запросив вчених-садоводів, парк було реконструйовано за проектом відомого паркобудівника Куфальдта. На початку століття парк набув чіткого, закінченого планування: частина його була в регулярному стилі, інша мала ландшафтний (пейзажний) характер і поступово переходила в природних ліс.

У 1923 р. маєток перейшов у використання до радгоспу ім. Свердлова. З 1925 р. на території палацово — паркового комплексу до теперішнього часу розміщується спеціалізований протитуберкульозний санаторій.

Комплекс парадних будівель займає підвищену ділянку у північній частині садиби. Зі східного боку розміщені службові двори — кінний, скотний, гараж, електростанція, оранжерея. Парк охоплює палацову частину з півночі, сходу і півдня.

Основне місце у ансамблі належить палацу, орієнтованому головним фасадом на південь. До нього примикає регулярний терасний сад, зв'язаний з парковими алеями і доріжками. Всі господарчі будівлі, парадні ворота, будинок садівника, другі ворота садиби — мають єдине архітектурне рішення.

Склад живої паркової колекції різноманітний — біля 200 видів дерев і кущів, 150 з яких є рідкісними екзотичними породами. У прилягаючому лісі водяться лосі, дикі кабани, кози.

Композиційним центром парку є збудований на високому пагорбі двоповерховий замок-палац, який має 26 кімнат і три зали. Зовнішня будова та інтер'єри, стилізовані під готику, колись відзначилися розкішшю і частково збереглися до нашого часу: кахлеві печі, настінний живопис і ажурне ліплення, темні дубові панелі, мармурові парадні східці.

Цей палац належить до найстаріших пам'яток палацово-паркової архітектури України. Ним опікується управління містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації.