Краснокутский сахарный завод


Буквально минулої суботи,тобто 17 жовтня, в газеті "Промінь" була вміщена обнадійлива стаття про те, що після довгоочікуваного старту Пархомівський цукровий завод нарешті запрацював. Однак, чи то в недобру хвилину цей матеріал побачив світ, чи то зурочив хто, та вже наступного дня після виходу цієї публікації підприємство припинило свою діяльність. Тобто сезон цукроваріння закінчився, фактично так і не набравши обертів.

Висновок напрошується сам по собі: виробництво цукру сьогодні в нашій державі невигідне. Вирощування цукрових буряків - також невигідне. Тому нині в Україні, і в нашому районі зокрема, далеко не кожен сільгоспвиробник ризикує висівати солодкі корені на своєму полі. Виходить замкнуте коло. І з цим нічого нейдіещ. І крайнього, як-то кажуть, не знайдеш.
Аби дещо розібратися у даній ситуації, ми телефонуємо до лабораторії Пархомівського цукрового заводу. На питання про те, яку кількість днів пропрацювало підприємство цього-сезону, нам досить чемно рекомендують звернутись до приймальні заводу. Тож, не гаючи часу, одразу ж телефонуємо туди. ПриєЛщий голос у слухавці повідомляє нам про те, що всією необхідною інформацією з цьрго приводу володіє головний інженер заводу С.В. Блізнєцов. Він же може детально розповісти і стрсовно кількості перероблених за цей період солодких коренів та виготовленого з них цукру

На жаль, нам так і не вдалося додзвонитися до головного інженера заводу. Тим не менш, ми таки дізналися, що цього сезону завод пропрацював немало-небагато, а лише якихось 12 днів.
Тож, цілком зрозуміло, чому місцевих жителів відверто непокоїть така постановка питання: більшість із них просто боїться, що підприємство спіткає доля цукрового заводу в селищі Костянтинівці. Адже, як пригадують старожили, в останній сезон своєї роботи Ананьївський цукрозавод пропрацював 10,5 доби. Після цього життя на ньому завмерло, і, як потім виявилось, назавжди.