Основатель Краснокутска Иван Штепа

доставка цветов букет Харьков

В 1668 році татари пронюхали де знаходиться кріпость Красного Кута і зграєю ранком налетіли на неї, але козаки відбились од розбійників. Тих, що знаходилися за валом укріплення захопили в полон. Забрали живність і до сотні вуликів з бджолами, які стояли на косогорі під лісом.

Краснокутцям бджолярством займатися допомогли люди, які жили в лісах поблизу заплави річки Мерли. Вони ще до прибуття корсунців сюди, поселились там, та про їх знаходження ніхто не знав. Бо жили вони по одинці і сім'ями в труднопрохідних хащах. Лісовики добре були освідчені про виникнення поселення і про те, що царський уряд заборонив литовцям і полякам займатись бджолярством на берегах річок Мерли і Можі. Про це згадується і в книзі Івана Багалія "Історія Слобідської України".

Після нападу ординців Штепа їде до Охтирки і просить, щоби до полку приєднали і Красний Кут. "Бо злі ординці Нас перелущать поодинці. Від кримчаків немає спасу, Так захистіть, брати, до часу".

Так благав Штепа Охтирського полковника Івана Перехрестова.

Невзабарі у Красному Куті була створена сотня козаків і вони увійшли до складу Охтирського полку. Згодом отримали всю атрибутику сотні і ранги, які були узаконені старшині козацьких сотень.

А Іван Штепа з кожним роком слабів, бо рана, яку він отримав на війні, давала про себе знати.

За версту від кріпості полковник будував за свій кошт монастир, невеликий, дерев'яний. Туди він збирався після служби піти ігуменом.

- Ноги вже не носять, пора відпочити, - жалівся він синові Мартіану. Але тільки в 1680 році Штепа передав керівництво сотні полковнику Маньковському, а сам пішов у монастир ігуменом Іоанникієм.

Після його смерті (десь 1684 року) в монастирі ігуменом став його син Мартіан. Громада ченців відразу ж взяла 25 десятин землі, почала зміцнювати захисні споруди. Рили печери, за зразками київських - ближні і дальні, будували чернечі келії. Яка подальша доля сина - невідома. Він був неодружений і нащадків у нього не було.

Знаємо одне, що правнучка Федота Штепи, Дарія Олексіївна Штепа, переїхала із Сумщини до Красного Кута і в 1890-х роках була активним діячем - головою Краснокутського благодійного товариства і жінкою ротмістра.

В березні 1899 року вона очевидно виїхала з Красною Кута, бо головою Краснокутського благодійного товариства в цей рік був обраний Оболонцев Павло Михайлович?

І так, нащадків Штеп у Красному Куті не залишилось.